5 січня 1932 року народився Умберто Еко – італійський письменник, філософ, перекладач, бібліофіл, автор художніх творів, оповідань для дітей, есеїв та наукових робіт. Свій перший та найвідоміший роман «Ім’я рози» Еко почав писати у березні 1978 року у віці 46 років.
Умберто Еко залишив по собі багато творів, однак стверджував, що «життя письменника, який щороку видає нову книжку – не для нього», бо «втрачаєш задоволення від тих шести-семи-восьми років, які проводиш за розповіддю». Він також був завзятим книголюбом. Бібліотеки його міланського помешкання та заміського будинку разом налічували близько 50 000 книжок. Для Еко, енциклопедичні знання якого вражали, кожна книга була передусім джерелом знань та інструментом досліджень. Він вважав, що «непрочитана книга має набагато більшу цінність, аніж прочитана».
Серед інших творів письменника, відомих українському читачу – романи «Маятник Фуко», «Бавдоліно» у перекладі Мар’яни Прокопович, «Номер нуль», «Празький цвинтар» у перекладі Юлії Григоренко.
Які звички мав Умберто Еко та як проходив його робочий день – прямою мовою самого письменника в українському перекладі «Щоденні ритуали: так працюють митці».
Бібліотека Умберто Еко
