
1946 року український філолог Ігор Шевченко після прочитання роману «Колгосп Тварин» написав листа його автору з проханням надати дозвіл на український переклад: «Ваша книга настільки мене зачепила, що я переказав її вголос нашим біженцям у таборі. Їм дуже сподобалося. Ми хочемо перекласти та розповсюдити цей твір серед людей».
Одного дня 1947 року в окупаційній зоні на заході Німеччини американська військова поліція зупинила дивний вантаж: тисяча щойно надрукованих примірників книги незрозумілою американцям мовою. Поліціянтам пояснювали, що книжки прямують до таборів переміщених осіб (на той час у них налічувалося майже 120 тисяч українських біженців). Однак американці перенаправили літературу представникам радянських репатріаційних комісій. Ті не довго думаючи зарахували книгу до пропаганди та конфіскували весь вантаж. На щастя, це був лише додатковий наклад, й основну частину — дві тисячі примірників, надрукованих у видавництві «Прометей» у Німеччині — вдалося розповсюдити.

Я отримав прохання написати передмову для перекладу «Animal Farm» українською мовою. Я добре свідомий того, що пишу для читачів, про яких нічого не знаю, та й вони, мабуть, ніколи не мали нагоди довідатись про мене. Від мене, мабуть, чекають, щоб я розповів у цій передмові, як появився мій «Колгосп Тварин». Перед цим мені доведеться сказати дещо про себе та про події, що крізь них я дійшов до моїх політичних поглядів.
Вцілілі примірники ще довго передавалися з рук у руки в радянській окупаційній зоні, а також дісталися й України, незважаючи на смертельну небезпеку репресій сталінського режиму. Видання 1947 року й понині вважається знаковою демонстрацією потужності орвеловського слова, яке послужило промінням надії для репресованих українців.



















