Цей день, 2 лютого, приніс світу аж трьох героїв збірки оповідань про творчих людей та їхні звички «Щоденні ритуали: так працюють митці».
ДЖЕЙМС ДЖОЙС — ірландець, народився 1882-го року, один із найвпливовіших письменників XX століття, «людина невисоких моральних принципів, схильна до крайнощів та алкоголізму», як сам він себе охарактеризував. Джойс остерігався собак, боявся блискавок, любив співати, влазив у борги й багато пив.
Більшість часу письменник прожив за кордоном, мандруючи між Австрією, Швейцарією, Італією та Францією. Однак центром подій у його творах завжди був Дублін, де він провів ранні роки. Своїх персонажів Джойс змальовував із членів родини, друзів та ворогів дублінського періоду. «Сам я, — казав він, — завжди пишу про Дублін, бо якщо розумітиму його сутність, тоді зможу зрозуміти сутність усіх міст на землі.«В своєму magnum opus «Улісс» (виданого українською мовою 2015-го року в перекладі Олександра Тереха та Олександра Мокровольського у видавництві Жупанського) Джойс описує подорож головного персонажа вулицями та провулками Дубліна, з картографічною прецезійністю. Робота над романом тривала сім років, та коштувала письменнику, за його словами, «не менш, аніж двадцять тисяч годин, вісьмох хвороб та дев’ятнадцять переїздів між країнами».
АЙН РЕНД (народжена Аліса Зіновіївна Розенбаум) — сьогодні виповнюється 115 років з дня народження американської письменниці єврейського походження, відомої українському читачу насамперед трилогією «Атлант розправив плечі» (книги вийшли в «Нашому форматі» в перекладі Артура Переверзєва, Вікторії Стах та Софії Андрухович).
Ренд була запеклою антикомуністкою та прибічницею необмеженого капіталізму, вважаючи захист прав людини єдиною законною функцією держави. Політичні погляди письменниці зайшли відображення в її художніх творах, у яких ідеалізується образ людини-творця, що живе виключно завдяки своїм здібностям та талантам. У 1947 році Ренд давала свідчення в комісії з розслідування комуністичної пропаганди у фільмі «Пісня про Росію». Вважаючи, що переслідування за вияви комуністичних поглядів суперечить свободі слова, вона наполягала водночас, що «принцип свободи слова не передбачає, що ми зобов’язані давати їм [комуністам] роботу й підтримувати наше власне знищення за наш рахунок.”
Перший літературний успіх прийшов до Ренд із виходом роману «Джерело», на написання якого пішло сім років важкої праці. Ренд писала вдень та вночі, витративши роки на планування та компонування першої третини роману. Упродовж останніх дванадцяти місяців Ренд почала писати по розділу на тиждень, встановивши для себе залізний розклад, часто нехтуючи сном та лише зрідка відходячи від робочого столу. За спогадами машиністки Ренд, «дисципліна була її другим ім’ям».
ДЖЕЙМС ДІКІ — народився 1923-го року, американський письменник та поет, автор бестселера «Визволення», за яким 1972-го року було знято однойменний фільм, де сам автор зіграв епізодичну роль.
Дікі працював у рекламному бізнесі, складаючи рекламні радіооголошення для Кока-Коли. Водночас, за зачиненими дверима свого робочого кабінету, він намагався писати вірші, встромляючи в друкарську машинку аркуші з поезією, коли його ніхто не бачив. Дікі не бракувало кмітливості та спритності, аби за годину впоратися з денним обсягом роботи, а решту часу працювати з віршами. Після того, як літературна кар’єра Дікі набрала обертів (а керівництво рекламної агенції врешті дізналося, що той переймався літературою більше за рекламу), за його словами, він зумів «вискочити з цих чортових жорен американського бізнесу» та повністю присвятити себе творчості.
Чи був Джеймс Джойс так само, як і Айн Ренд, схильний до самодисципліни, яким чином Ренд боролася із творчим ступором, та як Джеймс Дікі водив своїх керівників за носа — читайте в книзі «Щоденні ритуали: так працюють митці».
