1 квітня 1947 року народилася Франсін Проуз — американська письменниця журналіст та критик, якій, здається, самою долею судилося пов’язати своє життя із писемною творчістю (з англійської прізвище авторки (Prose) перекладається як «проза»).
У її літературному доробку понад двадцять художніх книг, включно з такими романами, як: бестселер The New York Times «Lovers at the Chameleon Club, Paris 1932»; «Людина, яка змінилася», за який вона виграла Dayton Literary Peace Prize; «Блакитний ангел», який став фіналістом National Book Award, та ін.
Серед її робіт у жанрі нон-фікшину найпопулярнішими є «Анна Франк: Книга. Життя. Друге життя» («Anne Frank: The Book, The Life, The Afterlife») та «Читати як письменник», яка також стала бестселером за версією The New York Times. В обох працях Франсін розбирає техніки та прийоми, які використовували автори під час написання своїх творів: у першій вона намагається зрозуміти феномен популярності «Щоденника Анни Франк» та показує читачу, що це не просто листи юної дівчинки до своєї подруги під час Другої світової війни, а продуманий витвір мистецтва талановитої письменниці; у другій — розглядає інструменти та хитрощі, до яких вдаються майстри слова; підзаголовок до цієї книги: «Посібник для людей, які люблять книги, та для тих, хто хоче їх писати».
Щиро захоплюючись технікою та процесом написання творів, Проуз не лише ретельно аналізує прочитане й описує свої улюблені твори в книгах та рецензіях, але і вчить цього своїх студентів у «Bard College», що в штаті Нью Йорк, де працює запрошеним професором літератури.
Також два роки поспіль (2007–2009) вона була президентом громадської організації «PEN America», яка працює над захистом вільного самовираження та інших прав людини в США та у всьому світі, використовуючи силу літератури. Крім того, Проуз є редактором «Harper’s» — журналу про літературу, політику, культуру, фінанси та мистецтво.
Дивлячись на досягнення Франсін, виникає питання, як вона це все встигає і ще й знаходить час для написання власних творів. Ось її відповідь: «Я пишу, щойно видається нагода — впродовж кількох днів, протягом тижня або місяця, якщо знаходжу час. Я втікаю за місто та працюю за від’єднаним від інтернету комп’ютером,… Якщо робота йде добре, я працюю цілий день, а якщо ж ні — довго порпаюсь у садку або біля холодильника.»
Проуз вірить: «якщо ми хочемо писати, то є сенс читати — і читати як письменник. Якби ми хотіли вирощувати троянди, ми хотіли б відвідати трояндові сади і спробувати побачити їх очима садівника.» Тому, якщо ви хочете стати митцем або просто цікавитеся процесом створення неймовірних речей, читайте збірку «Щоденні ритуали: так працюють митці».
