2 січня 1920 року, народився Айзек Азімов – один із найвідоміших майстрів наукової фантастики.
Батько Азімова володів низкою цукерень, в яких крім солодощів продавалися також газети й журнали. З малого віку Азімов працював у батькових крамницях, у п’ятирічному віці навчився читати та у дев’ять років захопився фантастикою, маючи доступ до pulp-журналів, які продавалися у батька. Батько забороняв читати журнали з науковою фантастикою, вважаючи їх непотребом, однак Айзек переконав батька тим, що в їхній назві було слово «науковий», тому вони несли в собі освітній аспект.
Азімов почав писати в одинадцятирічному віці. У вісімнадцять років приєднався до клубу любителів фантастики, серед яких знайшов багато однодумців. Багато з них, як і сам Азімов, стали пізніше письменниками або редакторами. За свою творчу кар’єру Азімов написав і відредагував понад 500-ти книжок. Ще за життя, поряд із Робертом Гайнлайном та Артуром Кларком, він був визнаний одним із стовпів фантастичного жанру. Найвідомішими є його книги про роботів, у тому числі «Я, робот» (1950), детективна серія «Сталеві печери» (1954), «Оголене сонце» (1957), «Роботи світанку» (1983), «Роботи та Імперія» (1985), а також «Трилогія про Фундацію».
За словами самого Азімова, своїм успіхом він завдячує довгим годинам праці в батьківських крамницях. Для нього робота зранку до ночі не була тортурами, а навпаки – радістю, яка залишилася з ним на все життя та перетворилася на звичку.
Більше про Айзека Азімова та його творчі звички – в українському перекладі збірки біографічних оповідань «Щоденні ритуали: так працюють митці».
