14 березня — день народження славетного фізика-теоретика, лауреата Нобелівської премії, автора теорії відносності й найвідомішої формули у світі E = mc2, Альберта Ейнштейна.
Він з’явився на світ із неприродно великою, деформованою головою, і батьки боялися, що їхній хлопчик народився з фізичними вадами. Однак сімейний лікар не переймався щодо цього, і за кілька тижнів голова набула звичної для новонароджених форми. Пізніше батьки думали, що їхній син є розумово відсталим, бо той не розмовляв до чотирьох років. Уперше хлопчик заговорив під час сімейної вечері, зауваживши: «Цей суп занадто гарячий». На запитання здивованих батьків, чому він мовчав до цих пір, той відповів: «Дотепер усе було добре.»
Батько Ейнштейна бажав, щоби син здобув електротехнічну освіту й пішов його стопами. Однак у гімназії йому важко давалося бути слухняним учнем. Він бунтував проти шкільного режиму та навчальних методів. Згодом Ейнштейн написав, що тодішнє навчання було тупим зубрінням, яке вбивало будь-яку охоту вчитися й мислити.
Ейнштейну завжди легко давалися математика та фізика — в 12 років упродовж одного літа він самостійно опанував алгебру та Евклідову геометрію й самотужки довів теорему Піфагора. Закінчивши Федеральну вищу технічну школу Цюриха, Ейнштейн почав шукати роботу і врешті опинився в патентному бюро на посаді клерка. Працюючи на низькооплачуваній роботі, Ейнштейн й далі займався науковою діяльністю. 1905-го року він публікує 4 новаторські роботи, які принесли йому визнання та славу в науковому світі — про фотоефект, Броунівський рух, спеціальну теорію відносності та еквівалентності маси та енергії E = mc2.
В 16 років Ейнштейн відмовився від німецького громадянства й на 5 наступних років офіційно став «особою без громадянства», поки не отримав швейцарський паспорт. Сам Ейнштейн називав себе «громадянином світу» й не терпів жодних проявів націоналізму. Після приходу до влади Гітлера 1933-го року вчений емігрував до США, де отримав американське громадянство і провів решту життя.
Завдяки своєму розуму та оригінальності мислення Ейнштейн став людиною, прізвище якої зробилося синонімом слова «геній». Але й будь-який геній є також і людиною, з притаманними їй вадами, слабкостями та дивацтвами. Ейнштейн мав, за влучним висловом одного із його студентів, «пам’ять, як решето», перша його дружина мусила дотримуватися суворих правил (як от «ти замовкнеш одразу, щойно я цього забажаю»), друга дружина була його ж двоюрідною сестрою, він не вважав за потрібне носити шкарпетки й уникав перукарень. Перед смертю, відмовившись від хірургічного втручання, він сказав: «Я піду, коли захочу. Намагатися додати собі ще часу — ницо. Я зробив, що міг — тепер час піти. Зроблю це красиво.» Останні свої слова він проговорив німецькою, і медсестра їх не зрозуміла.
2019 року вийшла одна з найповніших біографій Альберта Ейнштейна «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія», яку написав Волтер Айзексон, а українською переклав Микола Климчук.
Всім, хто цікавиться повсякденними аспектами життя видатних особистостей, зокрема — яким був звичайний день Ейнштейна в період його роботи в Пристонському університеті — читайте в збірці «Щоденні ритуали — так працюють митці».
