Нерідко трапляється так, що ревнощі в жінки до чоловіка може спричинити не інша жінка, а його робота. Так сталося й із подружжям Беллів, де чоловік, захоплений черговою ідеєю, забував про все на світі, благав дружину звільнити його від усіх можливих сімейних обов’язків, аби отримати змогу віддатися роботі на двадцять, а то й більше годин поспіль. Дружині залишалося лише, стримуючи сльози, звикати до чоловікової схибленості, пишатися ним і скаржитися на долю своєму щоденнику та в листах.
Але, можливо, що саме завдяки безмежному терпінню своєї дружини Александер Грем Белл — шотландський винахідник, науковець та інженер — зміг подарувати людству такі винаходи, як телефон, металодетектор, гідроплан та багато інших. Загалом Белл отримав 18 патентів за власні винаходи та ще у 12-ти був зазначений, як співавтор.
Експериментуючи з «гармонічним телеграфом» — дротовим пристроєм, який давав змогу одночасно передавати кілька повідомлень, Белл зацікавився можливістю передавання людського голосу з допомогою електричного сигналу, що і призвело до появи першого телефонного апарату. Після отримання патенту Белл заснував телефонну компанію (відомою сьогодні під назвою AT&T), яка завдяки винаходу мала шалену прибутковість. Цікаво, що сам Белл рішуче відмовився встановлювати телефон у себе в кабінеті, боячись, що дзвінки будуть відвертати увагу від роботи.
Іншими цікавими фактами є те, що ідея металодетектора з’явилася в Белла у спробах з’ясувати місцезнаходження кулі в тілі Джеймса Гарфілда, двадцятого президента США, на якого 2 липня 1881-го року було зроблено замах. А з ідеєю гідроплану Белл прийшов до колег-авіаторів, щоби зменшити їхні ризики, пов’язані з випробовуванням літальних апаратів (екстрені посадки на воду були куди безпечнішими).
Белл народився 3-го березня 1847 року в Единбургу, а в у 23-річному віці (після смерті двох братів від туберкульозу) разом із батьками емігрував до Канади. Його мати та дружина мали вади слуху, що підштовхнуло Белла до ґрунтовного дослідження людського голосу та якостей звуку. У дитинстві Белл розмовляв із матір’ю, притулившись до її чола, щоби та змогла почути сина через вібрації його голоса. Дід та батько Белла були визнаними мовними терапевтами, і з ранніх років майбутній винахідник долучився до сімейної справи, допомагаючи людям зі слуховими вадами.
1920-го року на честь винахідника була запроваджена одиниця вимірювання гучності звуку — бел, одна десята частина якої є загальновідомою під назвою «децибел». У день його смерті на хвилину пам’яті була вимкнена уся телефонна мережа країни.
Про те, як дружина Белла Мейбл намагалася створити бодай якусь видимість сімейного життя й що з цього виходило — читайте в збірці біографічних оповідань «Щоденні ритуали: так працюють митці».
