З п’ятнадцятирічного віку він почав працювати артдилером, оцінюючи і продаючи картини та репродукції. Своє ставлення до роботи він охарактеризував у листі до сестри: «Лише десята частина полотен створюється з віри в мистецтво». Він обурювався, що твори мистецтва сприймаються, як товар, і звинувачував роботодавців, що торгівля картинами є організованою злочинністю.
Сам він почав малювати з 27-ми років, і був самоучкою. У своїх перших роботах він використовував неяскраві приглушені кольори, у яких відтворював життя бідноти й суворі реалії людського існування. Пізніше художник став малювати і в яскравих барвах, які і зробили його картини такими впізнаваними.
За життя його вважали божевільним та невдахою. Він хворів та страждав, морально та фізично, сусідські діти кидали в нього камінням і обзивали дурнем, а жителі хотіли якнайшвидше позбутися небажаного сусіда й заперти його в божевільню. Малювання «в німому шаленстві» стало його єдиною розрадою та втечею від усіх страждань.
Людство його завжди пам’ятатиме, як трагічного генія, у якому уособлюється образ божевільного «бідного художника». Сьогодні його картини вважаються одними з найдорожчих у світі. Найбільша колекція творів художника зібрана в амстердамському музеї його імені.
30 березня 1853-го року — день народження Вінсента ван Гога, одного із найвпливовіших та найвідоміших митців за всю історію образотворчого мистецтва Західної цивілізації.
Читайте про епізоди «шаленої праці» ван Гога з його власних листів до брата Тео у збірці оповідань про творчих людей «Щоденні ритуали: так працюють митці».
