Бенджамін Франклін

Щороку, 17 січня, витягуючи з кишені чесно зароблену стодоларову купюру, ви помітите особливо теплу посмішку Бенджаміна Франкліна. В цей день один із засновників США, полімат, винахідник, науковець, видавець, письменник, громадський діяч, політик, гуморист та масон в одній особі святкував свій народження.

Всупереч поширеній думці, Франклін ніколи не був президентом США, проте зіграв ключову роль у формуванні американської державності та боротьбі за незалежність. Окрім цього, у сфери його діяльності та інтересів входили також:

Наукова діяльність та винахідництво – ввів загальноприйняті тепер позначки електрично заряджених станів «+» і «-», навів доказ електричної природи блискавки та створив проект блискавковідводу, висунув ідею електричного двигуна, винайшов крісло-гойдалку і біфокальні окуляри, вперше застосував електричну іскру для вибуху пороху.

Видавництво та письменництво – Франклін заснував «Пенсильванську газету», також видавав першу німецькомовну газету в Америці «Філадельфіше Цайтунг». Під псевдонімом Річард Сандерс видав «Альманах бідного Річарда» – популярний тоді в колоніальній Америці жанр у вигляді збірок сезонних прогнозів погоди, побутових порад, приказок, віршів, шарад, загадок та математичних задачок. Також з-під пера Франкліна вийшли такі твори, як «Міркування про свободу і необхідність, насолоду і страждання», «Необхідні поради тим, хто хотів би стати багатим», «Шлях до достатку». Він також написав автобіографію, яка згодом стала класикою жанру.

Франклін заснував першу в Америці публічну бібліотеку, Філадельфійську академію, яка стала основою Пенсильванського університету, є автором американської Конституції, був американським послом у Франції, реформував американську поштову систему, досліджував течії Гольфстріму.

Освіту здобув самостійно, оскільки у батька грошей вистачило тільки на 2 роки навчання.

Популярний нині вислів «Час – це гроші» належить… кому б ви думали?

У збірці «Щоденні ритуали: так працюють митці» розповідається про те, як Франклін втілював в життя власну тринадцятитижневу систему досягнення «моральної досконалості», за якою кожен тиждень присвячувався культивуванню та вдосконаленню певної чесноти. В список чеснот входили:

1. Помірність. «Їж, але не до отупіння, пий, але не до охмеління».
2. Мовчання. «Не балакай, але говори у благо інших та своє, уникай марнослів’я».
3. Охайність. «Всі речі мають бути на своєму місці, та всі справи мають свій час».
4. Намір. «Задумуй зробити те, що зобов’язаний, та доводь до кінця те, що задумав».
5. Бережливість. «Витрачай тільки на те, що принесе користь тобі та людям, уникай марнотратства».
6. Занятість. «Не гай часу, завжди май корисне заняття, відкинь зайві турботи».
7. Щирість. «Не застосовуй згубного обману, мисли безкорисно та справедливо, і якщо говориш, говори відкрито».
8. Справедливість. «Не роби умисної шкоди, не нехтуй своїми обов’язками по відношенню до інших».
9. Стриманість. «Уникай крайнощів, стримуй образи від несправедливості, як тільки можеш».
10. Чистота. «Не терпи бруду на тілі, одязі та у побуті».
11. Врівноваженість. «Не звертай на дрібниці чи прикрощі, звичні та однаково неминучі».
12. Цнотливість. «Кохайся лише заради здоров’я або нащадків, але ніколи через нудьгу, слабкість або задля шкоди чи псування чиєїсь репутації».
13. Сумирність. «Наслідуй Ісуса та Сократа».

Яку з цих чеснот Франклін ніяк не міг опанувати, та ще які способи він вигадав, аби залишатися бадьорим та активним до пізніх років життя – читайте в книзі про щоденні ритуали та життєвий устрій видатних людей.